-
1 мати
I ж ім.II дієсл.Мати Божа! виг. — my goodness!
1) to have; to possess; to have gotмати інтерв'ю з кимсь — to interview smb.
мати місце — to have a place; to take place, to occur, to happen
не мати ні друзів, ні рідні — to have neither kith nor kin
2) з інф. (бути повинним, змушеним) to must, to have to3)мати голову на плечах — to have one's head screwed on the right way, to know what is what
мати гострий язик — to have a glib ( sharp) tongue, to have one's tongue well oiled
мати значення — to matter, to be of importance ( consequence)
мати важливе значення — to be important, to be significant
це не має значення — it doesn't matter; it is of no importance
мати вагу — to be influential ( про особу); to carry weight ( про думку) ( consequence)
мати доступ — to have access (to)
мати звичку (до чого-небудь) — to be accustomed (to); to be in the habit (of), to be given (to)
мати зуб (на кого-небудь) — to have a grudge ( against), to be out to get smb.
мати можливість — to be in a position, to have the possibility ( opportunity) of (+ gerund), to have a ( good) chance
мати на увазі — to bear ( to have) in mind
я не мав на увазі — І did not mean this (that, it); it was not my intention (to)
мати на озброєнні — військ, to operate; to mount; to be armed with
мати претензії — to claim, to lay claim (to), to pretend (to), to aspire (to)
мати силу юр. — to be valid; ( від якоїсь дати) to come into force
мати смак (чого-небудь) — to taste (of)
мати смисл — to be not unreasonable, to make sense
мати тенденцію — to tend, to trend
мати щось проти когось — to have smth. against someone
мати юридичну дію — to enure, to inure, to operate
-
2 застава
I ж2) військ. outpost, picketII жвикупати із застави (кого-небудь, що-небудь) — to pay off a mortgage; to redeem; to get smth. out of pawn
застава нерухомості діал. — wadset
См. также в других словарях:
чого — 1) займ., див. що I. 2) присл. Уживається на початку речення, в якому міститься запитання про причину або мету чого небудь. || у знач. сполучного сл. Приєднує підрядні додаткові речення. || у сполуч. з підсил. част. б, бо, би, ж. Уживається для… … Український тлумачний словник
на — I прийм. Уживається із знах. і місц. відмінками. Сполучення з прийм. на виражають: Просторові відношення: 1) із знах. і місц. в. Уживається для позначення предмета: а) на якого з метою розміщення спрямовується дія (знах. в.); б) на якому… … Український тлумачний словник
іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || … Український тлумачний словник
ставати — стаю/, стає/ш, недок., ста/ти, ста/ну, ста/неш, док. 1) Приймати вертикальне положення; випрямляючись, підніматися на ноги (про людину, тварину); вставати. || Підніматися догори (про волосся, вуса і т. ін.); настовбурчуватися. Ставати на коліна.… … Український тлумачний словник
піти — I п іти див. піяти. II піт и піду/, пі/деш; мин. ч. пішо/в, шла/, шло/, мн. пішли/; наказ. сп. піди/; док. 1) Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. || Почати пересуватися… … Український тлумачний словник
сходити — I сх одити і рідше зіхо/дити, джу, диш, недок., зійти/, зійду/, зі/йдеш, док. 1) Ідучи по рівному або ступаючи по сходинах, підніматися куди небудь. || З являтися, підніматися над обрієм (про небесні світила). || Проростаючи, виходити на поверхню … Український тлумачний словник
справа — I и, ж. 1) Робота, заняття людини, пов язані з розумовим або фізичним напруженням; те, що робить людина, чим займається; діло, праця. || Робота, заняття і т. ін., пов язані з виробництвом, службою, громадськими обов язками і т. ін. || Уживається… … Український тлумачний словник
зоставляти — я/ю, я/єш, недок., зоста/вити, влю, виш; мн. зоста/влять; док., перех., рідко. 1) Вирушаючи звідкись або кудись, не брати з собою, залишати на місці кого , що небудь. || на кого. Вирушаючи кудись, залишати кого , що небудь під чиїмось доглядом.… … Український тлумачний словник
лишати — а/ю, а/єш, недок., лиши/ти, шу/, ши/ш, док., перех. 1) Ідучи, їдучи куди небудь, не брати з собою. || Віддавати куди небудь на певний час. 2) Ідучи, покидати кого небудь, розлучатися з ним. || Ідучи, покидати кого небудь, залишати без уваги,… … Український тлумачний словник
пускати — а/ю, а/єш, недок., пусти/ти, пущу/, пу/стиш, док. 1) перех. і без додатка. Переставати тримати в руках, затримувати руками кого , що небудь, не вдержувати в руках. || Розслаблюючи, розтуляючи руки, пальці, переставати стискати їх або щось у них.… … Український тлумачний словник
тягтися — і тягну/тися, тягну/ся, тя/гнешся; мин. ч. тя/гся, ла/ся, ло/ся і тягну/вся, ну/лася, ну/лося; недок. 1) також чим. Випростуючись, витягаючись або пориваючись, рухатися в напрямку до кого , чого небудь, намагатися наблизитись. || рідко, розм.… … Український тлумачний словник